Як адаптувалася до воєнних реалій Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича

14 лютого відзначається Міжнародний день дарування книг. З цієї нагоди у Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича проводять доброчинну акцію “Подаруй бібліотеці книгу”.

Про це Суспільному розповіла заступниця директора закладу Наталія Карплюк.

За її словами, цю ініціативу започаткувала у 2012 році засновниця сайту дитячої книги Еммі Бродмур.

“Подаруй бібліотеці книгу”

“Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей у всьому світі подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, рідним. Вважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Нині акція “Подаруй бібліотеці книгу” надзвичайно актуальна і тому, що систематичне комплектування бібліотечних фондів за рахунок державного і комунального бюджетів майже відсутні. Тому ця форма доброчинності є джерелом поповнення бібліотечного фонду”, – каже Наталія Карплюк.

Наталія Карплюк розповіла, що акцію “Подаруй бібліотеці книгу” проводять в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича вже вп’яте.

“Цьогорічна відмінність полягає лише у тому, що цього разу ми просили приносити лише україномовні видання, – розповідає Наталія Карплюк. – Ті книги, які нам принесли і яких у нас не було, ми передамо до нашого бібліотечного фонду. А ті книги, які у нас вже є, подаруємо або військовому шпиталю, або підопічним геріатричного пансіонату”.

Наслідки ракетного удару

У відповіді на запит Суспільного директор обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича Василь Врублевский розповів про нові виклики та адаптацію закладу до реалій роботи в умовах воєнного часу.

“Оговтавшись від шоку 24 лютого 2022 року, бібліотека розпочала свій літопис воєнного періоду, – повідомляє Василь Врублевский. – Внаслідок ракетних ударів по інфраструктурі міста, зокрема, по міському ліцею, пошкодилося і приміщення закладу. Вибуховою хвилею було зіпсовано рами та тильну сторону будівлі. Відтак бібліотечні працівники та волонтери змушені були долучитися до ремонтних робіт, укріпили віконні рами, подбали про збереження цінної частини бібліотечного фонду”.

Василь Врублевский каже, що працівники бібліотеки включилися в активний спротив на інформаційному фронті.

“Окрім публікацій на електронній сторінці бібліотеки важливої в умовах воєнного стану інформації, намагалися доносити правду про ті жахіття, які чинять російські агресори на українській землі, публікували коментарі та світлини під постами в Telegram-каналах, в особистих повідомленнях у соцмережах”, – каже Василь Врублевский.

Адаптація до реалій роботи в умовах воєнного часу

З 23 березня 2022 року бібліотека почала надавати послуги читачам.

“В умовах постійних повітряних тривог, ускладненої ситуації з роботою громадянського транспорту, бібліотекарі шукали оптимальні шляхи для надання бібліотечних послуг користувачам, які йшли до бібліотеки не лише за книжками, а й за спілкуванням, порадами, полегшенням психологічного стану, – розповідає Василь Врублевский. – У 2022 році бібліотека провела сотні заходів: презентації книг, художні і фотовиставки, майтер-класи, заняття в клубах за інтересами та творчих гуртках, круглі столи та читацькі конференції з актуальних питань сьогодення”.

Центр підтримки переселенців

Якщо в перші місяці воєнного стану читачів у бібліотеці було мало, то вже у травні їх кількість почала збільшуватися за рахунок розширення бібліотечних послуг для користувачів, зокрема, співпраці з громадськими організаціями і благодійними фондами.

“Сьогодні бібліотека воєнного часу – це не тільки книжки, а й центр підтримки найбільш постраждалих від війни людей, місце спілкування задля особистого та фахового розвитку, творчості та відпочинку, – розповідає Василь Врублевский. – Спільно з благодійним фондом “Карітас-Житомир” реалізували низку проєктів для переселенців:

  • “Арт-терапія” – творчі майстер-класи для дітей з родин внутрішньо переміщених осіб та молоді з обмеженими фізичними можливостями;
  • “Смачна дитяча студія” – кулінарні майстер-класи для родин-переселенців;
  • “Дозвілля іноземною” – дистанційні заняття з вивчення англійської та німецької мов;
  • “Креативна лабораторія” – творчі майстер-класи для дітей та молоді;
  • “Вітамінки радості” – заходи для дітей в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні;
  • “Літній та осінній табір для дітей з родин ВПО”.

Читацькі вподобання під час війни

Василь Врублевский каже, що реалії воєнного часу вимагають нових форм і рішень від бібліотек.

“Бібліотеки мають задовольнити запити користувачів не лише розмаїттям інформаційно-бібліотечних послуг, – каже Василь Врублевский. – Вони повинні стати центром спілкування і дозвілля відповідно до потреб громади. Сьогодні багато людей, зокрема, молодь, надають перевагу інформації у соціальних мережах та електронним виданням. Проте є й такі, які не бажають проміняти читання книги на інші заняття”.

За словами Василя Врублевского, нині найбільшою популярністю користуються твори сучасних українських письменників.

“Читачі віддають перевагу творам Марії Матіос, Сергія Жадана, Лади Лузіної, Мирослава Дочинця, Василя Шкляра, Ліни Костенко, Світлани Таран, – розповідає Василь Врублевский. – Також користуються попитом:

  • довідково-енциклопедичні видання;
  • сучасна історична література;
  • краєзнавчі видання наукової та науково-популярної тематики;
  • періодичні видання центральних та місцевих видань”.
ac24704083f404cd
5736cdef6af8a98d

БІЛЬШЕ ЗА ТЕМОЮ

НАЙКРАЩА ПІДБІРКА НОВИН ЩОТИЖНЯ

Топ новин