Такий він - Маріїнський костел в Бердичеві! Тутешнє бароко навіяло мені скільки думок та образів! Пастка часу - італійський Ренесанс на Волині… А ще - доля знаменитої Ікони, мощі Папи Римського та ультрасучасний музей відомого англійського письменника з… Бердичева.

Яка несподівано розкішна прозова річ! І не тільки тому, що вона намітила принципово нові шляхи розвитку українського літературного процесу, який останнім часом, з моєї точки зору, почав занепадати!

Перед вінчанням, ось тут, Бальзак подарував нам промову: «Я щасливий, що поєдную своє життя з жінкою, яку кохав, кохаю і буду кохати до кінця своїх днів…».

Останнім часом на території Малинської громади (і це у військовий час!) почастішали випадки відкритих гулянь наших земляків зі спиртним, що ллється надмірної різних свят, важливих подій у життті.

Важливо відзначити, що спільно з нашими естонськими партнерами було не лише обговорено плани, а й закладено капсулу, як символ початку реалізації проєкту будівництва нового дитячого садочку в Овручі, який буде профінансовано саме Естонією.

Зупинці було дуже сумно. Вона хотіла розповісти автобусу, що у неї тут буває багато людей, що у неї є купа друзів, що тут часто лунає дитячий сміх… але слова застрягали у горлі важким комом.

Під час дороги Хома не відпускає і розповідає про Україну. Має в карманах артефакти (Алекс, це круто) та тематичний музичний супровід (співали усі).