Уже за півгодини наші земляки зможуть насолодитися виступом легендарного ансамблю «Льонок». На сцені обласної філармонії відбудеться ювілейний концерт легендарного колективу. Віримо, що тривога до цього часу закінчиться і мистецтво переможе!

Поліський академічний ансамбль пісні і танцю «Льонок» носить ім’я свого засновника і незмінного керівника протягом багатьох десятиліть Івана Сльоти. Кімнату-музей історії славетного колективу та його очільника відкрили свого часу в Житомирській обласній філармонії.

Одна з найвідоміших пісень Майстра «А льон цвіте» є надзвичайно актальною сьогодні, коли в Україні триває війна.

Голубіли льони
Та здригнулось від грому Полісся,
По дорогах війни
Синьоокі сини розійшлися...

На початку 70-х в одному з сіл Житомирщини перед очима Івана Сльоти відкрилось неосяжне море синьо-блакитного квітучого льону… Там же познайомився з немолодою льонаркою. Жінка розповіла, що чоловіка не діждалася з війни, а син учиться в місті і до матері озивається дуже рідко.

«З тієї розмови одразу й навіялось – «А льон цвіте синьо-синьо, а мати жде додому сина…». Це мої слова, які згодом стали початком приспіву. Сів я в автобус із думкою про нову пісню… Обмірковував слова», – згадував Іван Сльота.

Але хто ж напише віршований текст для пісні? Перебираючи в пам’яті поетів, Сльота згадав знаного вже поета-пісняра, теж нашого земляка Василя Юхимовича. Вирушив до нього в Київ зі своєю «рибою-заготовкою». Познайомилися, розповів про ідею і натхненний повернувся додому. А  рано-вранці пролунав телефонний дзвінок від Юхимовича: «Послухай…» Іван Сльота швиденько записав надиктовані поетом слова. А десь до вечора була вже й музика готова. Далі – декілька доопрацювань тексту – і пісня полетіла по світу. Її виконували навіть у штаб-квартирі ООН, а потім «прописали» на житомирській ратуші.

Саме «Льон» українці щиро вважають народною піснею. Вона стала особливо актуальною в час новітньої війни в Україні, розв’язаної сусідньою державою. І знову плачуть наші матері, котрі кожної миті ждуть своїх синів… І чекають того прекрасного дня, коли зможуть заспівати:

Знов розквітли льони
У Поліськім краю голубому.
Повертались сини
Як герої до рідного дому.

Андрій Козаченко, журналіст

Іван Сльота та Микола Сингаївський (перші ліворуч) з колегами біля хати-музею Василя Юхимовича в день відкриття