Уже за півгодини наші земляки зможуть насолодитися виступом легендарного ансамблю «Льонок». На сцені обласної філармонії відбудеться ювілейний концерт легендарного колективу. Віримо, що тривога до цього часу закінчиться і мистецтво переможе!
Поліський академічний ансамбль пісні і танцю «Льонок» носить ім’я свого засновника і незмінного керівника протягом багатьох десятиліть Івана Сльоти. Кімнату-музей історії славетного колективу та його очільника відкрили свого часу в Житомирській обласній філармонії.
Одна з найвідоміших пісень Майстра «А льон цвіте» є надзвичайно актальною сьогодні, коли в Україні триває війна.
Голубіли льони Та здригнулось від грому Полісся, По дорогах війни Синьоокі сини розійшлися...
На початку 70-х в одному з сіл Житомирщини перед очима Івана Сльоти відкрилось неосяжне море синьо-блакитного квітучого льону… Там же познайомився з немолодою льонаркою. Жінка розповіла, що чоловіка не діждалася з війни, а син учиться в місті і до матері озивається дуже рідко.
«З тієї розмови одразу й навіялось – «А льон цвіте синьо-синьо, а мати жде додому сина…». Це мої слова, які згодом стали початком приспіву. Сів я в автобус із думкою про нову пісню… Обмірковував слова», – згадував Іван Сльота.
Але хто ж напише віршований текст для пісні? Перебираючи в пам’яті поетів, Сльота згадав знаного вже поета-пісняра, теж нашого земляка Василя Юхимовича. Вирушив до нього в Київ зі своєю «рибою-заготовкою». Познайомилися, розповів про ідею і натхненний повернувся додому. А рано-вранці пролунав телефонний дзвінок від Юхимовича: «Послухай…» Іван Сльота швиденько записав надиктовані поетом слова. А десь до вечора була вже й музика готова. Далі – декілька доопрацювань тексту – і пісня полетіла по світу. Її виконували навіть у штаб-квартирі ООН, а потім «прописали» на житомирській ратуші.
Саме «Льон» українці щиро вважають народною піснею. Вона стала особливо актуальною в час новітньої війни в Україні, розв’язаної сусідньою державою. І знову плачуть наші матері, котрі кожної миті ждуть своїх синів… І чекають того прекрасного дня, коли зможуть заспівати:
Знов розквітли льони У Поліськім краю голубому. Повертались сини Як герої до рідного дому.
Андрій Козаченко, журналіст

Іван Сльота та Микола Сингаївський (перші ліворуч) з колегами біля хати-музею Василя Юхимовича в день відкриття