Професор кафедри германської філології та зарубіжної літератури Інституту іноземної філології Житомирського державного університету ім. І. Франка, доцент, доктор філологічних наук Наталія Астрахан відреагувала на намагання зняти пам’ятник Пушкіну в Житомирі.

Про це у віршовій формі відомий науковець, викладач написала на своїй сторінці у Facebook.

Як ми повідомляли, мер Житомира Сергій Сухомлин запитав житомирян, що робити з пам’ятником Пушкіну.

Сьогодні в Житомирі перед своїм виступом у філармонії селфі з монументом Пушкіну зробив відомий український письменник Сергій Жадан.

Цікавою є історія цього монументу. Пам’ятник було встановлено до 100-річного ювілею поета коштом пожертв містян. У 1941 році німці збиралися відправити бронзове погруддя Пушкіна на переплавку, а на його місце поставити пам’ятник Гітлеру. Але житомиряни вночі зняли пам’ятник поетові і сховали його, щоправда, забули, де. Пам’ятник Гітлеру німці встановили, але простояв він два тижні і одного разу вночі пропав. А 1946 року в одному з підвалів виявили захований бюст Пушкіна і повернули його на постамент.

Пам’ятник творився міськими ентузіастами. Скульптор Генріх Олішкевич підтримав громадську ініціативу: безкоштовно виліпив модель скульптури і подарував полірований граніт для постаменту, архітектор Михайло Бетакі створив проєкт пам’ятника, а небайдужі містяни зібрали кошти (шістсот карбованців). А на чавуноливарному заводі Ш.Х. Ванштейна (нині ВАТ “Житомирський завод Автозапчастина») скульптуру відлили в бронзі. Після виливки бронзового бюста ще залишилися кошти, на які вихованці сирітського притулку зі своїм наставником А.А. Плотницьким спорудили для нього огорожу. Після дійсно народної ініціативи та втілення проєкту в життя без участі міської влади Житомирській думі залишилося лише виділити для пам’ятника місце – біля витоку Бульварної вулиці.

Як ми розповідали, на власній сторінці у Facebook Наталія Астрахан розповіла про свою колегу Наталіну Зелінську, яка як волонтер допомагає домашніми стравами військовим, пораненим у шпиталі.