У Озерному плетуть сітки за оригінальною технологією та запрошують усіх долучатися

У смт. Озерне плетуть маскувальні сітки за оригінальною технологією. Вони легкі і не намокають. Цю технологію запозичили в місті Корсунь-Шевченківський. У волонтерів дуже багато замовлень від захисників з передової. Зокрема, зараз замовлено 56 білих сіток. Сітки плетуть з матеріалу спанбонд.

“Це екологічно чиста тканина. Вона дихає, не намокає. І вона не назбирує світла, тобто вночі сітки не можна зафіксувати”,– розповідають волонтери.

Сітка дуже легка. Раніше плели з ганчірок. То ту сітку, кажуть, треба було вдвох-втрьох піднімати. А ця сітка важить півкілограмчика.

Небайдужі жительки смт. Озерне об’єдналися, адже подумали, чим можуть допомогти армії. І взялися плести сітки. Паралельно займаються й іншою допомогою – передають на фронт продукти, необхідні речі тощо, збирають речі для шпиталю. Але основною діяльністю стало плетіння сіток. Тим паче, що це дуже необхідно нашим захисникам. Зараз потрібні сітки в осінніх кольорах. Незабаром зима, тож уже виготовляють білі сітки.

Є у цих чарівних жінок і ще одна унікальність – власний метод заплітання сітки. Він має назву “конюшинка”. Кажуть, в Інтернеті є 8 методів заплітання сіток, і серед них нема жодного такого, як у них. Таким способом плести вдається швидко, а сама сітка виходить густою. Ведуть і спеціальний щоденник, де фіксують свою роботу. Так, за 8 місяців уже мають 15 000 кв. м. сплетених сіток.

Сітки окроплюють святою водою. Розповідають випадки, коли ці сітки, сплетені з любов’ю та молитвою, рятували життя захисників.

Основу колективу складають 12 чоловік. До них долучають й інші жительки, наприклад, вчителі, вихователі садочка. Зокрема, допомагають бабусі, яким уже за 80. Раніше, коли заплітали сітки тканиною, бабусі їздили до Житомира і в секонд-хендах купували одяг, різали і порізані шматочки приносили до волонтерського центру. Навіть фарбували зеленкою простирадла. Також вони шиють хлопцям подушечки для сидіння. Щоб їм було тепліше в окопах. Познаходили подушечки для спання та ковдри, яких не вистачало захисникам. Волонтер Тетяна Здорик написала вірш про своїх подруг-волонтерів, яких лагідно називає “павучихами”:

Знаєш, літо, я тобі не докоряю,
Що не балувало нас красою.
Просто обмаль часу маю,
Щоб натішитись тобою.
Все плетемо сітки і плетемо.
І кінця цьому ніяк немає.
Схована тканина на знамено
Теж свого часУ чекає.
Милі, добрі павучихи,
З щирим серцем і душею,
У свої сітчасті штрихи
Ви вплітаєте надію
І веселий сміх, і сльози,
І молитву за країну,
І бажання скрупульозні,
Щоб усі вернулися в родину.
Так і буде. Сумніву не майте.
Слово ваше має силу.
Правда переможе неодмінно.
Буде мир і Україна.

Організувала процес плетіння сіток і ще одна жителька смт. Озерне Наталія Ковалик разом з родиною та однодумцями. Починала цю роботу Наталія разом з мамою ще перебуваючи в Польщі. Основу для сіток купувала жінка, в якої вони проживали. Наші землячки сплели сітку і надіслали в Україну. Були безмежно щасливі, коли сітка успішно дісталася до українського захисника на Донбас. Згодом відправили ще дві сітки (їх можна побачити на фото). Розповідають, що, наприклад, за якістю польські і українські сітки відрізняються. Повернувшись додому, Наталія з мамою почали допомагати землячкам-волонтеркам, які згуртувалися в рідному населеному пункті. А потім зрозуміли, що варто організувати процес в окремому місці, щоб мати змогу допомагати більше. Передають сітки на передову: в Херсон, Харків, нещодавно білі сітки передали в Лиман. Також виготовляють “кікімори”. Наталія розповідає, що працюють дружним колективом – сусіди, рідні, вчителі зі школи, працівниці їдальні. Хтось ріже тканину, хтось заплітає, хтось робить “кікімори”, хтось приносить кошти, адже розуміє, що волонтерки багато всього купують для сіток, “кікімор”, іншого. Також з матеріалом допомагають представниця фабрики та подруга, яка працює в секонд-хенді. Там існує безкоштовний день, коли є змога взяти одяг і нарізати його для допомоги захисникам.

Волонтери розповідають, що проблемою на сьогодні є дістати також основу для сітки. Раніше плели основу з “кілець” – відходів виробництва шкарпеток. Однак сьогодні є небайдужі люди, які допомагають придбати основу. А один з місцевих підприємців наприклад днями купив та привіз цвяхи і гачки для облаштування місця плетіння в новій кімнаті. Ще волонтерам дуже допомогають працівники КП “Озерне” – вони ріжуть тканину, картон для окопних свічок.

Небайдужі жительки смт. Озерне запрошують долучитися до їхньої команди усіх, хто має бажання спробувати себе в такій потрібній нашим захисникам справі. Бо замовлень від воїнів на маскувальні сітки багато, а робочих рук не вистачає! Коли стає менше “прильотів”, у нас виникає ілюзія безпеки, однак не можна зупинятися – необхідно всім разом робити все можливе для підтримки нашої армії. Тепер у волонтерському центрі є ще одне більш просторе приміщення. Тому до роботи можуть долучитися більше людей. Наприклад, дівчина Тетяна прочитала інформацію в Фейсбук і прийшла допомогти. Кажуть, навіть на годину прийти і долучитися до плетіння – це буде великою підтримкою. Більше про діяльність волонтерів можна дізнатися на сторінці у Фейсбуці жительки смт. Озерне волонтера Оксани Самойленко.

310069639 3393130274307583 6645950196948981253 n
photo1668339037 3
photo1668339039 2
photo1668339039
photo1668339037 1
photo1668339037 4
photo1668339039 3
311626147 3331439430460276 5248858236373082988 n
311473784 3331439290460290 5120765086267334446 n

БІЛЬШЕ ЗА ТЕМОЮ

НАЙКРАЩА ПІДБІРКА НОВИН ЩОТИЖНЯ

Топ новин